АКТ № ___
про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом
Примітки:
1. Акт складається з текстової і кодової частин, які заповнюються відповідно до міжгалузевих та галузевих класифікаторів з використанням установлених термінів.
Коди зазначаються в клітинках обов’язково.
2. У пункті 1:
у другому рядку зазначається і кодується час, коли стався нещасний випадок, наприклад, час «22 год. 30 хв.» кодується так: |2 | 2 | 3 | 0|.
3. У пункті 2 кодується:
найменування підприємства відповідно до ЄДРПОУ;
адреса підприємства — відповідно до КОАТУУ (класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України);
найменування органу, до сфери управління якого належить підприємство, — відповідно до КОДУ (класифікації органів державного управління);
найменування цеху, дільниці — відповідно до галузевого класифікатора, у разі його відсутності зазначається найменування цеху, дільниці відповідно до затвердженого переліку підрозділів підприємства.
4. У пункті 3:
стать кодується так:
1 — чоловіча, 2 — жіноча;
зазначається число, місяць і рік народження, а кодується число повних років потерпілого на час настання нещасного випадку, наприклад, 45 років кодуються так:
| 45 |;
професія (посада), розряд (клас) записуються і кодуються відповідно до Державного класифікатора професій (ДК-003:2010). Якщо назва професії потерпілого не відповідає Державному класифікаторові професій, в кодовій частині ставиться нуль. У разі коли потерпілий має кілька професій, зазначається та професія, під час виконання роботи за якою стався нещасний випадок;
зазначається і кодується число повних років стажу роботи (загального, за основною професією (посадою), під час виконання якої стався нещасний випадок, наприклад, 5 років кодується так: | 5 |.
Якщо стаж становить менш як рік, в текстовій частині зазначається кількість місяців і днів, а в кодовій частині ставиться нуль.
5. Пункт 4 заповнюється відповідно до вимог Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого Держгірпромнаглядом. Дата проведення навчання та інструктажу з питань охорони праці кодується згідно з пунктом 1.
6. Пункт 5 заповнюється відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого МОЗ. Дата проведення медичного огляду кодується згідно з пунктом 2.
7. У пункті 6:
дається стисла характеристика умов праці та дій потерпілого, викладається послідовність подій, що відбувалися перед настанням нещасного випадку, описується процес праці, а також зазначається, хто керував роботою або організував її;
відомості про вид події зазначаються і кодуються відповідно до розділу 1 класифікатора, зазначеного у цьому додатку;
відомості про шкідливий або небезпечний фактор та його значення наводяться відповідно до ГОСТ 12.0.003 «Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація»;
шкідливий фактор кодується відповідно до класифікатора, затвердженого МОЗ.
8. У пункті 7 зазначаються і кодуються основна та супутні причини нещасного випадку відповідно до розділу 2 класифікатора, зазначеного в цьому додатку. Основна причина нещасного випадку зазначається і кодується першою.
Якщо причин нещасного випадку більш як три, інші причини зазначаються лише у текстовій частині.
9. У пункті 8 устаткування кодується відповідно до розділу 3 класифікатора, зазначеного в цьому додатку, наприклад, верстати металорізальні кодуються так:
| 381|;
устаткування гірничошахтне — | 314|.
10. У пункті 9 діагноз зазначається згідно з листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу і кодується відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (МКХ-10).
У разі перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння у кодовій частині відповідної графи ставиться цифра 1.
Дані про ступінь сп’яніння визначаються на підставі медичного висновку лікувально-профілактичного закладу, в якому проводився огляд потерпілого.
11. У пункті 10 зазначаються відомості про порушення потерпілим вимог законодавства про охорону праці, що стали причиною настання нещасного випадку, відповідно до пункту 7.
Закони та інші нормативно-правові акти про охорону праці кодуються відповідно до Державного реєстру міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.
12. У пункті 12 зазначається кожний захід окремо. Не потрібно зазначати заходи щодо накладення стягнень.
13. У тимчасовому акті пункти 7, 10 і 12 не заповнюються, а у пунктах 6, 8 і 9 зазначається інформація, яка встановлена на час складення тимчасового акта.
КЛАСИФІКАТОР
1. Вид події, що призвела до нещасного випадку
01 — пригоди (події) на транспорті
01.1 — дорожньо-транспортна пригода на дорогах (шляхах) загального користування
у тому числі:
01.1.1 — наїзд транспортних засобів на потерпілого
01.2 — дорожньо-транспортна пригода на території підприємства
у тому числі:
01.2.1 — наїзд транспортних засобів на потерпілого
01.3 — авіаційна подія
01.4 — морська та річкова подія
01.5 — транспортна подія на залізничному транспорті
02 — падіння потерпілого
у тому числі:
02.1 — під час пересування
02.2 — з висоти
02.3 — в колодязь, ємність, яму тощо
03 — падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо
у тому числі:
03.1 — обрушення, обвалення будівель, споруд та їх елементів
03.2 — обвалення та обрушення породи, ґрунту тощо
03.3 — падіння, зсув, перекидання технологічних транспортних засобів
03.4 — падіння устаткування (обладнання) або їх конструктивних елементів
04 — дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються
у тому числі:
04.1 — дія рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і механізмів
04.2 — дія предметів, що розлітаються в результаті вибуху або руйнування приладів, посудин, які перебувають під тиском, у вакуумі
05 — ураження електричним струмом
у тому числі:
05.1 — у разі доторкання до ліній електропередачі та обірваних проводів
05.2 — у разі наближення на недопустиму відстань до струмоведучих частин, що перебувають під напругою
05.3 — у разі дії блискавки
06 — дія температур
06.1 — дія підвищених температур (крім пожежі)
06.2 — дія низьких температур (обмороження)
07 — дія шкідливих і токсичних речовин
08 — дія іонізуючого випромінювання
09 — показники важкості праці
10 — показники напруженості праці
11 — ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами, іншими представниками фауни, а також флори
12 — утоплення
13 — асфіксія
14 — навмисне вбивство або травма, заподіяна іншою особою
15 — техногенна аварія
16 — стихійне лихо
17 — пожежа
18 — вибух
19 — самогубство
20 — зникнення працівника
21 — газодинамічне явище
22 — погіршення стану здоров’я
23 — інші види
2. Причини настання нещасного випадку
Технічні:
01 — конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва
02 — конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів
03 — неякісне розроблення або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання, устаткування тощо
04 — неякісне виконання будівельних робіт
05 — недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки
06 — незадовільний технічний стан
у тому числі:
06.1- виробничих об’єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території
06.2 — засобів виробництва
06.3 — транспортних засобів
07 — незадовільний стан виробничого середовища (перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих виробничих факторів)
08 — інші
Організаційні:
09 — незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці
10 — недоліки під час навчання безпечним прийомам праці
у тому числі:
10.1 — відсутність або неякісне проведення інструктажу
10.2 — допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці
11 — неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність
12 — відсутність у посадових інструкціях визначення функціональних обов’язків з питань охорони праці
13 — порушення режиму праці та відпочинку
14 — відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (професійного відбору)
15 — невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними
16 — виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо
17 — залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією)
18 — порушення технологічного процесу
19 — порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо
20 — порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів
21 — порушення правил безпеки руху (польотів)
22 — незастосування засобів індивідуального захисту (у разі їх наявності)
23 — незастосування засобів колективного захисту (у разі їх наявності)
24 — порушення трудової і виробничої дисципліни
у тому числі:
24.1 — невиконання посадових обов’язків
24.2 — невиконання вимог інструкцій з охорони праці
25 — інші
Психофізіологічні:
26 — алкогольне, наркотичне, токсикологічне отруєння
27 — алкогольне, наркотичне, токсикологічне сп’яніння
28 — низька нервово-психічна стійкість
29 — незадовільні фізичні дані або стан здоров’я
30 — незадовільний психологічний клімат у колективі
31 — травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб
32 — особиста необережність потерпілого
33 — інші причини
3. Обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку
311 — устаткування енергетичне
313 — устаткування для чорної та кольорової металургії
314 — устаткування гірничошахтне
315 — устаткування підіймально-транспортне (крани)
316 — устаткування підіймально-транспортне (конвеєри)
317 — устаткування підіймально-транспортне (крім кранів і конвеєрів)
318 — устаткування і рухомий склад залізниць
331 — машини електричні малої потужності
332 — електродвигуни змінного струму потужністю від 0,25 кВт і більше
334 — електродвигуни вибухозахищені, врубово-комбайнові і електробури
336 — машини електричні постійного струму
337 — генератори змінного струму, перетворювачі, підсилювачі електромашинні, електростанції та електроагрегати живлення
338 — машини електричні великі, агрегати електромашинні, турбо- і гідрогенератори
341 — трансформатори і трансформаторне устаткування, апаратура високовольтна, силова перетворювальна техніка, прилади силові напівпровідникові, детектори ядерного і нейтронного випромінювання, електрохімічні перетворювачі інформації
342 — апарати електричні напругою до 1000 B
343 — комплектне обладнання напругою до 1000 B
344 — устаткування спеціальне технологічне, шинопроводи низької напруги
345 — електротранспорт (крім засобів міського транспорту і мотор-вагонних поїздів), електроустаткування для електротранспорту і підіймально-транспортних машин
346 — устаткування світлотехнічне і вироби електроустановлювальні, лампи електричні, вироби культурно-побутового призначення і широкого вжитку
348 — джерела струму хімічні, фізичні, генератори електрохімічні та термоелектричні
361 — устаткування хімічне і запасні частини до нього
362 — устаткування для переробки полімерних матеріалів і запасні частини до нього
363 — насоси (відцентрові, парові та привідні поршневі)
364 — устаткування кисневе, кріогенне, компресорне, холодильне, для газополуменевого оброблення металів, насоси, агрегати вакуумні і високовакуумні, комплектні технологічні лінії, установки та агрегати
365 — устаткування целюлозно-паперове
366 — устаткування нафтопромислове, бурове, геологорозвідувальне і запасні частини до нього
367 — устаткування технологічне і апаратура для нанесення лакофарбового покриття на вироби машинобудування
368 — устаткування нафтогазопереробне
381 — верстати металорізальні
382 — машини ковальсько-пресові (без машин з ручним і ножним приводами)
383 — устаткування деревообробне
384 — устаткування технологічне для ливарного виробництва
385 — устаткування для гальванопокриття виробів машинобудування
386 — устаткування для зварювання тертям, холодного зварювання і допоміжне зварювальне обладнання
451 — автомобілі
452 — автомобілі спеціалізовані, автопоїзди, автомобілі-тягачі, кузови і фургони, причепи, тролейбуси, автонавантажувачі, мотоцикли, велосипеди
472 — трактори
473 — машини сільськогосподарські
474 — машини для тваринництва, птахівництва і кормовиробництва
481 — машини для землерийних і меліоративних робіт
482 — машини дорожні, устаткування для приготування будівельних сумішей
483 — устаткування і машини будівельні
484 — устаткування для промисловості будівельних матеріалів
485 — устаткування технологічне для лісозаготівельної і торф’яної промисловості, машинобудування комунальне
486 — устаткування для кондиціювання повітря і вентиляції
493 — устаткування і прилади для опалення і гарячого водопостачання
511 — устаткування технологічне і запасні частини до нього для легкої промисловості
512 — устаткування технологічне і запасні частини до нього для вироблення хімічного волокна
513 — устаткування технологічне і запасні частини до нього для харчової, м’ясної, молочної та рибної промисловості
514 — устаткування технологічне і запасні частини до нього для борошномельних, комбікормових підприємств та зерносховищ
515 — устаткування технологічне і запасні частини до нього для торгівлі, громадського харчування та блоків харчування, устаткування холодильне і запасні частини до нього, вироби культурно-побутового призначення та господарського вжитку
516 — устаткування поліграфічне і запасні частини до нього
517 — устаткування технологічне і запасні частини до нього для скляно-ситалової промисловості, кабельної промисловості, для розвантаження, розфасування та упакування мінеральних добрив і отрутохімікатів
525 — устаткування та оснащення спеціальне для ремонту та експлуатації тракторів і сільськогосподарських машин, транспортування та складської переробки вантажів, пуску і налагоджування, технічного обслуговування та ремонту машин і устаткування тваринницьких та птахівницьких ферм, а також конструкції, устаткування та оснащення споруд захищеного ґрунту
945 — устаткування медичне
947 — устаткування технологічне для медичної промисловості і запасні частини до нього
968 — устаткування, інвентар та приладдя для театрально-видовищних підприємств і закладів культури
Джерело: ias.ot.org.ua
| Завжди актуальні матеріали в журналі «Охорона праці і пожежна безпека» |
Придбати видання |
Форма Н-5
3 Січня 2012 о 17 год. 20 хв.
в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Веселка»,
код ЄДРПОУ 11345767, приватна власність
Комісія, призначена наказом від 03.01.2012 р. № 25 Товариства з обмеженою відповідальністю «Веселка»
12 січня 2012 р. м. Харків
у складі голови
|
Павленка Олега Олександровича |
– начальника служби охорони праці ТОВ «Веселка»; |
членів комісії:
|
Сидоренка Віктора Івановича |
|
|
Крилова Сергія Олександровича |
– страхового експерта відділення виконавчої дирекції ФСНВУ в Черво-нозаводському районі м. Харкова; |
|
Клименка Вадима Володимировича |
– уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці ТОВ «Веселка» |
за участі:
|
Шевченко Ірини Іванівни |
– юрисконсульта ТОВ «Веселка» |
провела у період з 3 січня 2012 р. по 12 січня 2012 р. розслідування нещасного випадку, що стався в на 124 км автомобільної дороги Київ-Харків, потерпілий 1 чоловік.
Роботу комісії продовжено згідно з наказом від 06.01.2012 р. № 28 у зв’язку з неотриманням від СВ по ДТП при СУУМВС України в Полтавській області відомостей про обставин і причин пригоди на транспорті, що призвели до настання нещасного випадку, а також осіб, які допустили порушення вимог законодавства.
Відомості про потерпілого
Смирнов Сергій Петрович, 1960 року народження, водій автотранспортних засобів.
Стаж роботи:
загальний 31 рік;
у тому числі на підприємстві 13 років та 6 місяців;
за професією водій автотранспортних засобів 27 років.
Навчання з питань охорони праці пройшов 14 грудня 2011 р.
Інструктажі з питань охороні праці проходив:
вступний -2 липня 1996 р.;
первинний -3 липня 1996 р.;
повторний -2 грудня 2011 р.
Перевірку знань з питань охорони праці пройшов – 15 грудня 2011 р.
Первинний медичний огляд пройшов 1 липня 1996 р.
Періодичний медичний огляд пройшов 2 червня 2010 р.
Передрейсовий медичний огляд пройшов 3 січня 2012 р.
Наслідки нещасного випадку, діагноз, який встановив лікувально-профілактичний заклад: забиття плечового поясу та плеча, закритий перелом правої ключиці.
Характеристика об’єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок
Товариство з обмеженою відповідальністю «Веселка» виконує роботи з виробництва устаткування для автомобілів згідно з КВЕД 34.30.0 Підприємство являється приватною власністю фізичних осіб. Зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 01.11.1994 року (свідоцтво серія АОО № 414554).
Довідка про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) видана Головним управлінням статистики у Харківській області від 17.02. 1995 р. за № 93.
|
Ідентифікаційний код |
||
|
Ознака особи |
Юридична особа |
|
|
Організаційно – правова форма господарювання (КОПФГ) |
Товариство з обмеженою відповідальністю |
|
|
Місце знаходження (КОАТУУ) |
61001, м. Харків, вул. Кірова, 143 |
|
|
Форма власності (КФВ) |
Приватна власність |
|
|
Види діяльності (основний) (КВЕД) |
Виробництво устаткування для автомобілів |
Страхове свідоцтво від 14.05.2001 р. рег. № 2149102386 про реєстрацію підприємства у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червонозаводському районі м. Харкова.
Згідно зі штатним розписом на підприємстві працює 55 працівників, у тому числі 3 сумісника. В шкідливих умовах праці працює електрогазозварник і токар.
Режим роботи підприємства згідно з Графіком роботи працівників ТОВ «Веселка» на 2012 р. однозмінний, початок роботи о 8 год. 00 хв., завершення роботи о 17 год. 00 хв. із перервою на обід з 12 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв., окрім сторожів, які працюють позмінно.
Нещасний випадок стався 03.01.2012 р. на 124 км ділянки автомобільної дороги Київ-Харків (поза населеним пунктом).
Автомобільна дорога Київ-Харків магістральна державного значення. Покриття проїзної частини шосе асфальтобетонне. Ширина проїзної частини – 16 м, по 2 смуги руху в кожному напрямку. На проїзній частині нанесена подвійна суцільна лінія розмітки для розділу зустрічних потоків транспорту. Смуги руху в кожному напрямі поділені переривчастою лінією розмітки.
Згідно з довідкою Харківського обласного центра з гідрометеорології від 05.01.2012 р. № 01-5/08 3 січня 2012 р. на місці, де стався нещасний випадок, погодні умови були такі: 17 год. 00 хв. -температура повітря -8,5° С, вітер північно-західний, максимальна швидкість вітру 4 м/сек.; атмосферні опади відсутні.
Відповідно до Висновку експертизи від 11.01.2012 р. № 15/26, виданого Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, легковий автомобіль «Hyundai Tucson» державний № 145-72 АХ, що належав ТОВ «Веселка», до настання ДТП був технічно справним.
Згідно з довідкою ТОВ «Веселка» матеріальні збитки внаслідок ДТП становлять 28 527,26 грн.
Згідно з довідкою ТОВ «Сервіс» матеріальні збитки внаслідок ДТП становлять 7 029,00 грн.
На виконання вимог ст. 22 Закону України «Про охорону праці» постановою Кабінету міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232 був затверджений Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок).
Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі — підприємства).
Дія Порядку поширюється на власників підприємств або уповноважені ними органи (далі — роботодавці), на працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем, на фізичних осіб – підприємців, членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, що працюють за договором, укладеним відповідно до законодавства (далі — особи, що забезпечують себе роботою самостійно).
Розслідування та облік нещасних випадків
Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків.
До гострого професійного отруєння належить захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин).
До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру.
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа — свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов’язаний терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу; негайно повідомити роботодавця про те, що сталося; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування (далі — устаткування) у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків та порушення виробничих процесів), а також вжити заходів до недопущення подібних нещасних випадків.
Лікувально-профілактичний заклад обов’язково проводить необхідні дослідження і складає протокол про наявність в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи отруйних речовин) та визначає ступінь його сп’яніння. Відповідний висновок чи витяг з протоколу, а також висновок про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором травм за ступенем тяжкості, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України № 370 від04.07.2007 р. надаються на запити роботодавця, ФССНВ або голови комісіїз розслідування нещасного випадку.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний:
1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2 до Порядку:
ФССНВ за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;
керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок — керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);
керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі;
закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);
2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.
До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок — представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи.
Якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, до складу комісії входять також представники такого підприємства та його первинної організації профспілки, а у разі відсутності на підприємстві профспілки — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.
До складу комісії не може входити безпосередній керівник робіт.
Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.
Голова комісії зобов’язаний письмово поінформувати потерпілого або уповноважену ним особу, яка представляє його інтереси, про його або її права і з початку роботи комісії запросити до співпраці.
Комісія зобов’язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення:
обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб — свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
з’ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;
вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо);
визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом;
установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
скласти у п’яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі — акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі — акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження;
скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н-1, у шістьох примірниках картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі — картка за формою П-5) згідно з додатком 5.
Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід’ємну частину.
У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку строк розслідування може бути продовжений за письмовим погодженням з територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства.
У разі отримання письмового погодження роботодавець приймає рішення про продовження строку проведення розслідування.
У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов’язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5, а акт Н-1 не складається.
Обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є:
1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов’язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;
2) перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу;
3) підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;
4) виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
5) проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору;
6) використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи безпосереднього керівника робіт;
7) виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов’язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця; участь у спортивних змаганнях, інших масових заходах та акціях, які проводяться підприємством самостійно або за рішенням органів управління за наявності відповідного розпорядження роботодавця;
8) ліквідація наслідків аварії, надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
9) надання підприємством шефської (благодійної) допомоги іншим підприємствам, установам, організаціям за наявності відповідного рішення роботодавця;
10) перебування потерпілого у транспортному засобі або на його стоянці, якщо настання нещасного випадку пов’язане з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів чи середовища;
11) прямування потерпілого до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;
12) прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;
13) раптова серцева смерть потерпілого внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому потерпілого на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком;
14) оголошення потерпілого померлим унаслідок його зникнення, пов’язаного з нещасним випадком під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків;
15) заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків або дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної справи, крім випадків з’ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів;
16) одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров’я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов’язків, що підтверджено медичним висновком;
17) раптове погіршення стану здоров’я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов’язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не пройшов обов’язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку;
18) перебування потерпілого на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, а також під час перебування на території підприємства у зв’язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов’язкового медичного огляду тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних та кваліфікаційних конкурсів, спортивних змагань та тренувань чи заходів, передбачених колективним договором, якщо настання нещасного випадку пов’язано з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком.
Обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов’язані з виробництвом, є:
1) використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками);
3) погіршення стану здоров’я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов’язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;
4) алкогольне, токсичне чи наркотичне сп’яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком;
5) скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду або відповідною постановою слідчих органів;
6) природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або слідчих органів.
Акти Н-1 та Н-5 затверджуються роботодавцем протягом доби після закінчення розслідування та направляються:
керівникові (спеціалістові) служби охорони праці або посадовій особі (спеціалістові), на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці підприємства, працівником якого є потерпілий;
потерпілому або уповноваженій ним особі, яка представляє його інтереси;
ФССНВ за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;
територіальному органові Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;
первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо профспілка на підприємстві відсутня.
Копії актів за формою Н-5 і Н-1 надсилаються також органові управління підприємства, а у разі його відсутності ― місцевій держадміністрації.
На вимогу потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов’язаний ознайомити їх з матеріалами розслідування.
Примірники актів за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом), примірник картки за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) разом з матеріалами розслідування зберігаються на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства передаються його правонаступникові, який бере на облік нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства — до державного архіву.
У робочому органі виконавчої дирекції Фонду примірники актів за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом), примірник картки за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) також зберігаються протягом 45 років.
Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого внаслідок травми, одержаної під час нещасного випадку, роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 надсилає його в 10-денний строк організаціям і особам, яким надсилалися акти за формою Н-5 і Н-1, а у разі смерті потерпілого внаслідок раніше отриманих травм або інших ушкоджень терміново подає письмове повідомлення про нещасний випадок установам, організаціям, яким надсилалися акти за формою Н-5 і Н-1.
Повідомлення за формою Н-2 обов’язково додається до акта за формою Н-1 і зберігається разом з ним відповідно до Порядку.
Нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).
У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту настання нещасного випадку розглядається у судовому порядку.
Якщо факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду, розслідування організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку та утворює комісію у складі не менш як чотири особи.
До складу комісії входять представник територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії) за місцем настання нещасного випадку та представники Фонду і місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку та первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або представник територіального профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Облік таких нещасних випадків ведеться місцевими держадміністраціями за місцезнаходженням підприємства.
Контроль за своєчасністю та об’єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція ФССНВ та її робочі органи відповідно до компетенції.
Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві профспілки.
Зазначені органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.
Посадова особа органу Держгірпромнагляду в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов’язкові для виконання роботодавцем приписи за встановленою Порядком формою щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.
Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису зупиняється.
Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний строк після одержання припису про складання чи перезгяд актів розслідування видати наказ про вжиття зазначених у приписі заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. Про виконання заходів роботодавець письмово повідомляє орган Держгірпромнагляду в установлений ним строк.
Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
Роботодавець на підставі актів за формою Н-5 і Н-1 подає державну статистичну звітність про потерпілих за формою 7-ТНВ та несе відповідальність за її достовірність.
Роботодавець зобов’язаний провести аналіз причин настання нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробити і виконати план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам.
Органи управління підприємств, місцеві держадміністрації зобов’язані на підставі актів за формою Н-5 і Н-1 провести аналіз обставин і причин настання нещасних випадків за підсумками півріччя і року, довести його результати до відома підприємств, що належать до сфери їх управління, а також розробити і виконати план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам.
Органи державного управління охороною праці, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція ФССНВ та її робочі органи, профспілки перевіряють відповідно до компетенції ефективність роботи з профілактики нещасних випадків і вживають заходів до усунення виявлених порушень вимог цього Порядку згідно з законодавством.
Облік ведуть:
підприємства та їх органи управління — усіх нещасних випадків;
робочі органи виконавчої дирекції ФССНВ — страхових нещасних випадків;
органи державного пожежного нагляду — осіб, які постраждали під час пожежі;
заклади державної санітарно-епідеміологічної служби та робочі органи виконавчої дирекції ФССНВ — облік осіб, які постраждали від гострих професійних захворювань (отруєнь);
Держгірпромнагляд, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації — оперативний облік нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню.
Збирання статистичних даних та розроблення форм державної статистичної звітності про осіб, які постраждали внаслідок нещасних випадків на підприємствах, здійснюють органи державної статистики.
Відповідальність за несвоєчасне інформування про нещасний випадок на виробництві.
Відповідно до частини третьої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці про нещасний випадок на виробництві — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» (340-850 грн.).
|
липень 2013 року |
Департамент правового захисту та охорони праці Апарату ФПО |