Справочник Бухгалтера

Завдяки всесвітній глобалізації економіки в різних країнах світу налагодилися міжнародні торговельні відносини. Це вплинуло на підвищення попиту на покупку і продаж інвалюти. Щодня мільйони людей їдуть в подорожі, оплачують товари і послуги, здійснюють грошові перекази в інші країни, погашають борги, заробляють на біржі і отримують прибуток від експорту. За рахунок таких чинників обмін валют в Івано-Франківську став важливою частиною життя кожного сучасного українця. Це місто знаходиться на кордоні з багатьма європейськими країнами, тому його мешканці регулярно відвідують сусідні держави. Гривня за кордоном не є вільно конвертованою валютою і нею не можна ніде розрахуватися, тому краще її заздалегідь обміняти в Україні, адже в інших країнах буде подвійна конвертація і зайві відсотки. Крім того, багато українців хоч і отримують зарплату в гривні, однак вважають за краще робити свої внески і формувати валютні кошики без її використання, так як в країні спостерігається напружена ситуація у фінансовому секторі і люди бояться, що гривня просто знеціниться. Саме тому вони вважають за краще долари, євро, франки або фунти.

Навіщо люди звертаються в обмінки?

Звертаючись до послуг обмінних пунктів Івано-Франківська з метою купити або продати валюту, багато людей хочуть це зробити на вигідних умовах, щоб заплатити мінімальну комісію. Проте в гонитві за хвилинної вигодою багато хто забуває про безпеку та конфіденційність своїх персональних даних. Саме тому важливо знайти надійний пункт обміну, в якому можна без побоювань купити або продати національні або іноземні гроші.

Сьогодні обмінники Івано-Франківська перебувають практично на кожному кроці, багато з них функціонують цілодобово і працюють з різними валютами світу. Більш старі і надійні обмінники, які мають багаторічний досвід роботи і сотні задоволених клієнтів, вже обзавелися своїми сайтами, на яких можна в режимі реального часу відслідковувати актуальний курс долара, євро, рубля, фунта та інших валют. Наявність сайту говорить про те, що ресурсу можна довіряти і що в разі виникнення питань можна буде зв’язатися з його професійними менеджерами і вирішити питання.

Коли варто проводити обмін валют?

Івано-Франківськ має відносно стійку стабільну економіку, проте це не означає, що курс валют в ньому залишається на одному рівні. У банках міста він буде не таким вигідним, як на чорному ринку, за те стабільним протягом дня. В обмінниках, які підкорюються Мінфіну, комерційний курс може змінюватися до 10 разів за день, тому результати обміну можуть як порадувати, так і засмутити. Досвідчені трейдери, які стежать за фінансовим ринком, постійно відстежують коливання крос-курсів, динаміку зростання тих чи інших пар.

Як правило, валютні коливання відбуваються через нестабільну політичну ситуацію в країні або в світі, зростання або падіння фінансового сектора, подій в світі і інших чинників. Для того, що купити долар, фунт або євро на вигідних умовах, варто навчитися аналізувати і прогнозувати зміни валютних котирувань. Згодом кожна людина навчиться відстежувати скачки курсу і міняти гроші за вигідними умовами, головне — знайти відповідний онлайн-сервіс з актуальною інформацією. Наочний графік з відмітками показує, які зміни сталися, о котрій годині спостерігається максимальне зростання курсу тощо.

Можна також звернутися за допомогою до фахівців у фінансовому сегменті, які зроблять всю роботу за вас, вам залишиться тільки контролювати баланс на своєму рахунку. Звичайно, такий метод позбавить вас від суєти, однак не дає ніяких гарантій, що ви отримаєте прибуток. Успіх трейдингу буде залежати як від професіоналізму фахівців, так і від інших суб’єктивних чинників. Зазвичай, скачки курсів відбуваються в проміжках між сезонами, перед виборами і т.д.

Особливості формування курсу

Курс валют Івано-Франківська залежить не тільки від внутрішньоукраїнських, але і від міжнародних чинників: міжбанківські торги, операції на біржах, санкції, видача і погашення міжнародних кредитів, зростання цін на імпортні та експортні товари, зміни на законодавчому рівні, міжнародні угоди, військові конфлікти, кризи, інфляція, рівень безробіття тощо. Гривня не вважається міцною валютою, що не конвертується вільно і нею можна розрахуватися лише в Україні.

Швидше за все на зміни курсу реагують чорні ринки. Вуличні міняйли пропонують свої послуги на кожному кроці в будь-який час доби, особливо в багатолюдних місцях: метро, вокзали, ринки, підземні переходи. Як правило, до них звертаються приїжджі люди або ті, кому терміново потрібно обміняти гроші, а всі банки і легальні обмінники вже закриті. Якщо у вас є час почекати, то краще все-таки піти в обмінні пункти або банк.

Історія виникнення обмінників в Івано-Франківську

Перші обмінники почали з’являтися в Івано-Франківську і інших містах Західної України вже після розпаду СРСР. До того часу поміняти або купити валюту можна було виключно в Ощадбанку в невеликій кількості. Багато людей в той час не зберігали гроші вдома і відкладали їх на книжки, щоб в майбутньому можна було на них взяти машину або квартиру. З розвалом Союзу і настанням інфляції все кардинально змінилося: всі грошові накопичення в радянських рублях, які багато десятиліть вважалися надійною валютою, знецінилися.

З 1991 по 1996 рр в Україні не було своєї міцної національної валюти. Замість радянського рубля ввели карбованці, однак невміння вести незалежну фінансову політику привело до зростання цін, девальвації, інфляції, зростання безробіття і кризи. Чорний ринок в той час процвітав, при цьому перші державні банки теж почали з’являтися, хоча люди і продовжували отримувати зарплату не в касі, а в конверті, банкоматів і карт тоді ще не було. Тільки в 1966 році, коли в обіг ввели гривню, ситуація поступово стабілізувалася. Сьогодні наша національна валюта не така стабільна по ряду факторів: війна на Донбасі, часта зміна влади, зовнішній борг МВФ, падіння ВВП і зростання безробіття.

Виникнення обмінників в Івано-Франківську

Після того, як на українських прилавках з’явилися зарубіжні товари і було знято заборону на іноземні поїздки, люди отримали повну свободу в плані подорожей, відряджень, спілкування за кордоном, а для таких цілей потрібні були інші гроші. У 90-і рр в Івано-Франківську виникли обмінні пункти, в яких можна було відносно вигідно, швидко, безпечно і без черг купити/продати інвалюту. Гривня до долара тоді становила 2:1, тому отримати бажані «зелені» можна було в будь-якій обмінці.

Крім USD в Івано-Франківську можна було обміняти російський рубль, а з початком 21 століття — євро, швейцарський франк і британський фунт. Сьогодні в багатьох обмінниках можна поміняти десятки валют з різних країн світу: польський злотий, турецьку ліру, китайський юань, ізраїльський шекель, чеську крону, австралійський долар і ін.

Які валюти можна обміняти в Івано-Франківську?

На сьогоднішній день в даному обласному центрі в банках, обмінниках і у міняйл можна поміняти найпопулярніші валюти світу:

1. Американський долар. Дана валюта змогла зайняти статус світової, тому її приймають практично в будь-якій країні. Без участі USD не обходиться жодна міжнародна торгова угода або велика покупка.
2. Фунт стерлінг. Великобританія та її національна валюта є синонімом практичності і стабільності. Фунт не прив’язаний ні до долара, ні до золотовалютного запасу, тому застрахований від криз і інфляції. В обмінниках Івано-Франківська його можна обміняти безпосередньо через крос-курс.
3. Рубль РФ. Дана валюта популярна серед українців, оскільки наша країна тісно співпрацює з Росією, веде з нею торговельні переговори, бізнес-відносини тощо. Сьогодні RUB не вважається стійкою світовою валютою, тому робити в ній великі вкладення і покупки не варто.
4. Євро. Валюта країн ЄС займає 2 місце за значимістю і стабільністю серед резервних валют. EUR з’явився близько 20 років тому, при цьому вже заробив попит і популярність серед мільйонів європейців. Його курс більш стабільний, ніж у долара, тому коливання євро легше передбачити.
5. Польський злотий. Дана валюта приваблює багатьох українців, особливо із західних регіонів, які часто їздять до Польщі на заробітки, навчання або з метою туризму. За рахунок цього багато українських і європейських обмінних пунктів без проблем обмінюють PLN.
6. Китайський юань. Ця валюта займає високі позиції в світовому рейтингу, вона навіть встигла увійти в ТОП резервних валют. Сьогодні багато підприємців і бізнесменів ведуть торговельні відносини з китайськими партнерами, для цього якраз необхідний CNY.

Чому саме обмінні пункти замість банків

Івано-Франківськ — великий обласний центр Західної України, поруч з ним знаходиться кордон з кількома європейськими країнами, тому тут активно розвинена мережа обмінників. На відміну від банків, вони працюють практично цілодобово, не встановлюють ліміт на обмін, пропонують більш високий курс без черг і не вимагають пред’являти паспорт.

До основних переваг обмінників Івано-Франківська відносяться:

• вигідний курс обміну будь-яких валют, включаючи крос-курси;
• гарантія конфіденційності;
• слабкий ризик отримати фальшиві банкноти;
• цілодобовий робочий режим;
• зручне місце розташування в усіх районах міста.

Якщо ви хочете зробити обмін великої суми, тоді варто зайнятися пошуком надійного обмінника з позитивною репутацією, який вже не перший рік займається грошовими операціями. Великим попитом користується мережа обмінників КІТ Груп, одна з її 86 філій розташована в Івано-Франківську.

Переваги обміну в КІТ Груп

КІТ Group займається валютно обмінними операціями по всій Україні вже понад 10 років. Тут доступний вигідний курс найпопулярніших валют: долар, євро, рубль, злотий, юань, фунт стерлінгів. Обмінник має свій офіційний сайт, на якому можна вивчити зміни коливань курсів протягом дня або тижня, порівняти показники визначати час коли буде більш вигідно купити валюту. Там же можна тимчасово «забронювати» певну суму за бажаним курсом на 60 хвилин і забрати гроші в найближчому офісі компанії

Обмінка КІТ Груп в Івано-Франківську пропонує широкий спектр фінансових послуг:

• вигідна конвертація великого валютного списку;
• оптовий і роздрібний курс для обміну;
• щоденний графік роботи;
• більше мультивалютних запасів;
• для постійних клієнтів надаються вигідні умови співпраці;
• прийом пошкоджених старих купюр;
• грошові перекази по країні і за кордон;
• цілодобовий режим роботи сайту;
• додаткові послуги. В усіх касах компанії касири приймають старі купюри без комісій, а при великих сумах здійснюють супровід клієнта, щоб той не переживав за збереження своїх фінансів.

Всі каси КІТ Груп — компактні, мають непрозорі кабінки, тому дії клієнта обмінника ніхто не побачить. При великих сумах касири обмінника забезпечують інкасацію клієнта до машини, щоб убезпечити його від крадіжок. Всі дані клієнтів надійно захищені від третіх осіб. На сайті компанії можна авторизуватися, це відкриє доступ до реферальних програмам, а також допоможе відстежувати статус своїх угод в режимі реального часу. Якщо в найближчому обмінному пункті не знайшлося потрібної суми тієї чи іншої валюти, то ви зможете забрати її в найближчому пункті КІТ Груп або дочекатися, поки вам її привезуть.

Менеджери обмінника КІТ Group цілодобово перебувають на зв’язку, тому з ними можна зв’язатися, якщо виникнуть які-небудь питання або складності. Підписуйтесь на нашу розсилку новин, щоб бути в курсі актуальних фінансових змін, відстежувати котирування крос-курсів, переглядати статус своїх угод, брати участь в акціях і не тільки.

Часті питання F.A.Q.

А у вас точно актуальний курс?

Курси на сайті оновлюються в режимі реального часу і завжди вигідніше роздрібних в відділенні. Зробіть заявку на пробний обмін — і переконайтеся в цьому самі.

Як зафіксувати курс?

Щоб зафіксувати курс і суму на 1 годину, просто залиште заявку на сайті в 2 кліка. Або зателефонуйте в наш call-центр, і оператор забронює для вас курс.

Від якої суми діє опт?

Ми прагнемо зробити вигідні курси максимально доступними. Тому ви можете скористатися оптовими умовами при обміні всього від 500 $ (або еквівалент потрібної валюти).

Чи можна вам довіряти?

10 років роботи в 25 містах України, 350 співробітників і більше 6000 активних клієнтів дозволяють нам сподіватися на вашу довіру. Втім, краще переконайтесь у перевагах роботи з нами особисто — просто залиште заявку на пробний обмін прямо зараз.

График работы валютного аукциона

Валютный аукцион на портале «Минфин» работает 24/7.
Операторы технической поддержки работают ежедневно с 9:00 до 21:00.

Размещение объявлений

Ваше объявление может быть размещено только на подтвержденный вами номер телефона. Подтвердить номер телефона можно, добавив его в личном кабинете, в разделе «Данные обо мне» или при создании заявки. Подтверждение мобильных номеров происходит через sms-верификацию. Подтверждение городских номеров – через звонок оператора на указанный вами номер.

Объявление находится на сайте 12 часов, а затем автоматически удаляется.

Один пользователь может разместить только одно объявление на покупку и одно объявление на продажу по каждой из валют.

Информация в объявлении

Объявление не должно содержать:

• — более 2-х вспомогательных символов в обычной заявке и не более 4-х таких символов в заявке подписчика на Pro-версию Валютного аукциона;
• — более одного слова, написанного заглавными буквами;
• — рекламных, рефферальных или др.ссылок на любые интернет-ресурсы (сайты);
• — ссылок и названий каналов, групп для связи в месенджерах и соц.сетях, за исключением объявлений по отдельным городам Донецкой и Луганской областей, где наблюдаются перебои с мобильной связью.

Удаление объявления

Объявление может быть обновлено пользователем, но не чаще 1 раза в 2 часа. При обновлении нельзя изменить текст объявления. Объявление нельзя редактировать, его можно удалить и разместить новое. Для удаления объявления – нажмите на красный крестик напротив вашего объявления в списке или в разделе «Мои объявления» на странице Валютного аукциона. Функция редактирования объявлений доступна только пользователям версии Pro ().

Объявление будет удалено администрацией сайта, если пользователь опубликовал телефон или курс операции в тексте объявления, а не в соответствующих специальных полях, нарушил Правила сайта или эти правила Валютного аукциона, а также если на объявления данного пользователя постоянно поступают жалобы от других пользователей и участников аукциона.

Объявления с нарушениями у подписчиков на Pro-версию Валютного аукциона удаляются не сразу, а со 2-м за сутки предупреждением от модератора по тому же нарушению, но не ранее чем через 30 минут после первого предупреждения. Рекомендуем обращать внимание на личные сообщения, которые поступают в ваши профили.

Внимание! В случае удаления выделенного объявления, в связи с нарушением правил Валютного аукциона, деньги за предоставленную услугу выделения не возвращаются.

Рейтинг

Рейтинг — это совокупность всех оценок, которые поставили вам Pro-пользователи Валютного аукциона. Рейтинг показывает уровень доверия к каждому пользователю и рассчитывается по алгоритму, который мы не разглашаем для того, чтоб избежать накруток. «Минфин» не влияет на рейтинг пользователей.

Валютный аукцион Pro

Подписаться на Pro-версию Валютного аукциона и получить дополнительные возможности можно .

Залізний аргумент: Де і за скільки дістати нелегальний ствол і як працює чорний ринок зброї 112.ua 17:3522.06.2020

Ксенія Цивірко

Журналіст

Українське законодавство встановлює, що цивільні особи можуть мати на руках тільки мисливську вогнепальну зброю або травматичні пістолети, тоді як бойові примірники залишаються прерогативою військовиків. Водночас у кримінальних зведеннях на території мирної частини країни спливають бойові ПМ і ТТ, автомати Калашникова різних модифікацій, ручні гранати і гранатомети.

За даними незалежного дослідницького проекту The Small Arms Survey, у 2017 році в країні було від 3 до 5 млн одиниць нелегальної зброї, при цьому з кожним роком ця кількість зростає на десятки тисяч. У підсумку експерти дійшли висновку: кожен десятий українець без дозволу носить у себе за поясом ствол або тримає автомат у гаражі. За останнє десятиліття на чорному ринку мало що змінилося: найбільшим попитом все ще користуються зразки радянської техніки, а «кришуванням» і навіть організацією незаконного бізнесу займаються ті самі «перевертні в погонах». Однак свої корективи внесла війна на сході і анексія Криму, змінивши рівень попиту і розцінок на зброю. Кримінальні елементи своєю чергою теж не відстають від викликів сучасності і не гребують «айтішними» технологіями: у мережі активно поширюються макети для 3D-друку пістолетів.

Новини за темою

• У Києві за торгівлю зброєю заарештовано військовослужбовця 18:5711.04.2020

У жовтні минулого року житель одного із сіл у Дніпропетровської області вирішив вирушити в ліс по гриби. 44-річний чоловік уважно дивився під ногами у пошуках різнокольорових капелюшків, але знайшов під деревом не зграйку груздів або опеньок, а схрон зі зброєю та боєприпасами. Два гранатомети «Муха» і сотню набоїв для АК-74 він передав у місцеве відділення поліції, а сам назавжди запам’ятав: нині дари природи в лісі стали набагато різноманітнішими…

«Це класичний спосіб, за допомогою якого зараз продають зброю, – метод «закладок». Зазвичай воно йде прямо з АТО. Покупець оплачує, йому надсилають точні координати з геолокацією, він приїжджає і забирає заздалегідь заготовлений у лісосмузі згорток. У східних районах України – на Харківщині, Запоріжжі та Дніпропетровську – такі схрони і схованки не рідкість: їх знаходять то грибники, то безхатьки у пошуках брухту, то шукають пригоди підлітки. Можна наткнутися на все що завгодно, за винятком ядерних боєголовок, починаючи від короткоствольної зброї з пістолетів ТТ та ПМ, закінчуючи гранатометами, тротиловими шашками і мінами. Іноді знайдені поліцією схрони закладаються не для продажу: ці схованки ветерани добробатів нібито заготовили на випадок нападу Москви. Але, швидше за все, воно призначене для інших цілей», — пояснює колишній старший уповноважений Управління карного розшуку Національної поліції Данило Д.

За словами поліцейського, без зв’язків із кримінальним світом, особливої дружби з правоохоронцями або знайомств з учасниками бойових дій пересічний українець не зможе купити бойовий ствол. «Головне – заручитися підтримкою в одній з цих трьох соціальних груп, які тісно пов’язані між собою. В різних структурах МВС працюють колишні добровольці, кримінальний світ забезпечує ринок збуту, поліцейські стежать за процесами. А спосіб купівлі – це вже другорядне питання. Можна навіть поштою замовити через даркнет», — розповідає колишній співробітник карного розшуку. Так, «темна мережа» пропонує безліч магазинів із незаконною в Україні бойовою вогнепальною зброєю, які обіцяють доставити покупку поштою протягом 3 днів.

«Ми забезпечуємо повну безпеку під час відправлення товару! Відправлення здійснюється поштою: кількома частинами під виглядом запчастин для побутової техніки (якщо ви замовляєте гвинтівку, автомат чи пістолет-кулемет) в окремих коробках або однією посилкою в корпусі комп’ютера (якщо ви замовляєте пістолет або револьвер невеликого розміру)», — пишуть на сайті одного з популярних «ган-шопів» в даркнеті.

Здавалося б, все просто: достатньо просто зареєструватися на сайті «темної мережі» під будь-яким ім’ям, оплатити замовлення умовно анонімними біткойнами і вказати адресу – і за кілька днів на пошту прийде посилка міжнародного значення. Однак подібні сервіси в даркнеті найчастіше виявляються шахрайськими, і після відправлення грошей адміністрація інтернет-магазину перестає відповідати.

«Інший бік питання – це те, що такі сайти можуть бути «червоними» чи «синіми» і, по суті, управляються спеціальними структурами в правоохоронних органах для упіймання потенційних злочинців. По-друге, даркнет не забезпечує повної анонімності, тому є ризик, що СБУ відстежити посилку. Тому якщо комусь і вдається купити умовний ПМ в даркнеті, то це швидше виняток із правила. Такі сервіси існують, але тільки для «своїх», дізнатися про них можна за знайомством, а популярні сайти, відомі будь-якому зацікавленому юзеру, часто працюють як приманка на потенційних злочинців», — вважає Данило Д.

У даркнеті можна знайти багато пропозицій. Деякі товари розміщено з помилковими характеристиками і фотографіями, що може свідчити про шахрайство.

Небезпечна нагорода

Аналітики проекту Женевського інституту міжнародних відносин The Small Arms Survey підрахували у 2017 році, що в Україні перебуває від 3 до 6 млн нелегальної вогнепальної зброї, і зупинилися на середній цифрі в 4,1 млн одиниць. Відтоді ця кількість зросла ще на 100-120 тис. од., вважають експерти. Однак офіційні дані державних органів показують скромніші результати. Так, у середньому щороку за незаконне поводження порушують 6-8 тис. кримінальних проваджень, вилучають 1,5-2,5 тис. вогнепальної зброї і ще близько 3-4 тис. одиниць зброї та боєприпасів українці добровільно здають для звільнення від кримінальної відповідальності. На законній підставі, за заявою офіційних осіб, на руках «цивільних» перебуває приблизно 1,2 млн одиниць вогнепальної зброї, при цьому єдиний централізований (або хоча б регіональний) облік не ведеться. Вимоги до майбутнього власника зброї та правила отримання дозволу прописано в Наказі МВС № 622. Однак, з точки зору сухої та неупередженої юриспруденції, таку покупку теж умовно можна оголосити поза законом. За словами експертів, наша країна – немов Дикий Захід для криміналу: в Конституції зазначено, що пов’язані зі зброєю питання повинні регламентуватися виключно законом, який, на відміну від всіх інших європейських країн, у нас досі не ухвалено.

Варто зазначити, що офіційний дозвіл дає право на купівлю тільки мисливської рушниці (довгоствольна гладкоствольна та нарізна зброя) і травматичного пістолета (перелік осіб визначено тим самим наказом МВС, який серед інших передбачає депутатів, журналістів, членів громадських формувань з охорони державного кордону і громадського порядку тощо). А ось короткоствольна нарізна зброя – тобто пістолети і револьвери, про які найчастіше йдеться у кримінальних зведеннях, – офіційно ніде не продається. Цивільні отримують його лише «за особливі заслуги перед державою» як нагородну зброю. За інформацією Української асоціації власників зброї, за 30 років незалежності силові структури України нагородили чиновників майже на 50 тис. одиниць бойової зброї, причому будь-якого виду. Іноді доходило до смішного: наприклад, у 2015 році тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк отримав від МВС в нагороду кулемет Максима… При цьому в бюджеті МВС немає окремої статті витрат для закупівлі нагородної зброї: його, як запевняють офіційні особи, дарують меценати або добровільно здають в поліцію законослухняні громадяни.

«Щоправда, деякі українці добровільно здають зброю та боєприпаси: Нацполіція щорічно влаштовує для цього особливий місячник. Але за «видатні заслуги» нагороджує міністр новими і елітними зразками бойової зброї, яку просто так ніхто не віддав. Насправді це спосіб легалізації незаконно придбаних одиниць техніки. У ЗМІ вже неодноразово спливала інформація, як одна з найстаріших і великих мереж магазинів зброї завозила в Україну вогнепальну зброю з махінаціями у митних операціях. Наприклад, снайперські гвинтівки за документами декларувалися як мисливські карабіни, а бойові пістолети типу Glock, Beretta і Sig-Sauer за Українською класифікацією товарів зовнішньої економічної діяльності розмитнювали під виглядом «спортивних вогнепальних напівавтоматичних». Можу сказати, що більшість фактів все ще залишаються прихованими від очей стороннього спостерігача і такими залишаться: на те є воля вищого керівництва МВС. Крім того, силовики далеко не завжди чесно фіксують процес вилучення зброї. Не все йде під звіт, а сам облік ведеться недбало і з потуранням службових осіб», — вважає колишній співробітник відділу з боротьби з економічними злочинами МВС в Донецькій області Н.

• Туалетний папір, тютюн і зброя: Що скуповують у супермаркетах різних країн на тлі коронавірусу 17:0024.03.2020

Втім зараз всі без винятку великі збройові магазини пов’язані із силовими структурами, оскільки без їх сприяння вони не змогли б працювати: у МВС потрібно пройти складну процедуру для отримання ліцензії для провадження господарської діяльності такого виду. Крім того, деякі мають власні спортивно-стрілецькі комплекси: після проходження відповідних курсів тамтешні інструктори видають сертифікат про навички поводження зі зброєю, який потрібен для отримання дозволу на придбання і володіння нею. За словами колишнього міліціонера, придбати ствол зараз можна тільки через знайомства в силових органах, а спосіб продажу має вже другорядне значення (з рук, поштове відправлення, закладки). Чорного ринку як такого не існує вже років 10 мінімум: він давно став «сірим» і перейшов під управління поліцейської держави. Особливо це стало помітно після Революції гідності», — додає співрозмовник «112.uа».

Що почому

За даними аналітиків The Small Arms Survey, військовий конфлікт на сході дуже сильно вплинув на розцінки вогнепальної зброї. При цьому в зоні ООС його можна придбати у рази дешевше, ніж на чорному ринку в центральних і західних регіонах країни. На прайс також впливають і конструктивні особливості техніки: наприклад, так звані «весла» АКМ (автомат Калашникова модернізований) з дерев’яним прикладом незручні в носінні, призначені для досить дефіцитного патрона калібру 7,62 мм і коштують на чорному ринку від 450 до 600 дол.; АКСУ (автомат Калашникова складаний укорочений), які називають «ксюхами», і АК-74 через компактність та доступність патронів калібру 5,45 мм коштують дорожче – від 550 дол.

Безумовно, основний асортимент нелегального вогнепальної зброї сформовано за рахунок радянських примірників. На чорний ринок вони потрапляють переважно як трофейна зброя (відвойована і захоплена під час боїв) і вкрадена з військових складів ще на зорі становлення незалежності держави. Але є ще одні постійні «постачальники» — чорні копачі, які займаються археологічними розкопками і шукають поховане під землею озброєння. Іноді такі «археологам» знаходять раритетні рушниці і пістолети, які реставратори доводять до «божеського» робочого вигляду. Так, на спеціалізованих форумах неодноразово «спливали» самозарядний пістолет Люгера (розроблений ще в 1898 році і випущений «тиражем» до 5 млн шт.), «Браунінг» М1900 (розроблений у 1896 р., всього випущено до 1 млн примірників) і багато гвинтівок Мосіна (з 1892 р. прийнята на озброєння Російської імперії, всього випущено близько 37 од. мл).

Розцінки на зброю на чорному ринку
*за даними дослідження The Small Arms Survey (2017), повідомленнями правоохоронних органів, матеріалів ЗМІ і «закритих сайтів»

Найменування	Ціна (дол.)
Залізний цинк з патронами калібру 5,45 мм (1080 шт.)
Тротилова шашка
Ручні гранати (Ф-1, РГД-5)
РПГ-18, РПГ-22 (одноразові гранатомети)	1000 – 1500
Пістолет Макарова (ПМ)
Пістолет ТТ
АПС (автоматичний пістолет Стєчкіна)
АК-74	550 -1200
АКСУ
Пістолет-кулемет (ППШ, Uzi)
Снайперська гвинтівка Драгунова
Інша зброя
Конвертована зброя (перероблені під бойові стартові і травматичні пістолети)
Деактивована зброя (перероблені на бойові охолощені автомати)	1 000-1800
Ліберейтор (друк на 3D-принтері пластиком)
Colt 1911 Reason (друк на 3D-принтері металом)	12 000

Реактивована і конвертована зброя

Обсяг нелегального ринку бойової зброї в Україні експерти проекту The Small Arms Survey оцінюють приблизно в 3-6 млн од. Але найбільше побоювань викликає так звана конвертована і реактивована зброя, яка з цілком легальних сигнально-шумових, травматичних, макетних і охолощених зразків в умілих руках перетворюється на зброю смертельної дії. В першу чергу мова йде про стартові пістолети, які перебувають у вільному обігу і доступні для купівлі без дозволу, а також травматичні, призначені для стрільби еластичними кулями. Як правило, стволи у таких екземплярах виготовляються з менш міцних матеріалів, які під час використання бойового патрона можуть просто розірватися в руці стрілка. Однак деякі зразки робляться з досить міцного пластику, який цілком може «згодитися» для здійснення «смертельного» пострілу, а то і зовсім зі збройової сталі; окремі пістолети є точними копіями бойових прототипів, а «травмат» деколи не відрізниш від справжнього.

За спостереженнями експертів, у Європі особливою популярністю користуються стартові пістолети турецького виробництва (наприклад, Zoraki і Ekol): з 2010 по 2016 рік по всьому світу було продано майже 8,5 млн од., а Україна посіла 8-ме місце в рейтингу найбільших імпортерів. Покупців приваблює також доступна ціна: в середньому така «іграшка» коштуватиме 100-150 дол. Наприклад, Zoraki 925 з режимом автоматичного вогню на торговому майданчику Prom.ua можна знайти за 2500 грн, Ekol VOLGA – всього за 1400 грн, а газовий ИЖ 79-8 російського виробництва доступний для купівлі за 2400 грн. Щоб з такого пістолета можна було стріляти бойовими патронами, його ствол зміцнюють металевим кожухом або замінюють на міцніший. Два роки тому таку майстерню в столиці «накрили» есбівці: двоє жителів Києво-Святошинського району купували на інтернет-форумах і блошиних ринках деталі, «апргрейдили» стартові і травматичні пістолети до бойових версій і продавали за 800-1200 дол.

Скріншот Скріншот

Попри те, що така практика «зброярів» існує вже дуже давно, у ЄС тільки у 2008 році почали зараховувати до визначення «вогнепальної» і «зброю, яку можна конвертувати», а технічну специфікацію для стартових пістолетів почали готувати за 10 років.

Кустарна зброя

Попри відносну доступність бойової зброї, вийти на «правильних» людей можуть далеко не всі злочинці, особливо у випадку «аматорських» і «голодних» дрібних розбійних нападів і побутових «розбірок». Криміналісти зі стажем пам’ятають саморобні пістолети і пістолети-кулемети з легендарних 90-х: деякі з них за рівнем інженерної думки не поступалися промисловим зразкам. За їхніми словами, зараз таких знахідок майже не буває: на «справу» йдуть з простими самопалами й обрізами.

• Туалетний папір, тютюн і зброя: Що скуповують у супермаркетах різних країн на тлі коронавірусу 17:0024.03.2020

Проте за останнє десятиліття технології зробили значний крок вперед, і тепер у виробництві саморобної вогнепальної зброї токарний верстат почав конкурувати з 3D-принтером. Так, у травні 2013 року 25-річний американець Коді Вілсон презентував перший у світі пластиковий пістолет Ліберейтор і виклав у вільний доступ макет для його друку. «Визволитель» складається з 16 деталей і має лише 1 металевий елемент – зроблений із цвяха бойок (під час пострілу він розбиває капсуль патрона). Однозарядний пістолет розрахований тільки на 11 пострілів патроном калібру 9 * 17 мм, але дешевизна і швидкість 3D-друку пластиком з легкістю дозволяє замінити його на новий. У цьому ж році техаська компанія Solid Concepts продемонструвала можливості 3D-друку по металу – і представила публіці «видрукувану» копію пістолета Colt M1911. Щоправда, поки що такі екземпляри не набули масового поширення: «видрук» металевого стовбура коштує майже 12 тис. дол. Однак у пошуках окремих збройових запчастин 3D-принтер стає незамінним: в мережі поширені десятки макетів для друку ствольних коробів і рамок напівавтоматичних пістолетів.

Хроніки чорного ринку

Основний обсяг вогнепальної зброї на чорному ринку було сформовано ще в 90-ті: у перші роки після проголошення незалежності в Україні не було налагоджено процеси обліку військово-технічного майна, і зі збройових складів масово крали. Втім тоді війна здавалася примарною, далекою і неможливою, і розкрадання здебільшого відбувалися з метою подальшого здавання на кольоровий брухт. Таке «розбазарювання» у 2004 році тодішній міністр оборони Євген Марчук оцінив у 926 млрд грн (174 млрд дол.) і заявив при цьому, що Збройним силам України не потрібно понад 1 млн тонн боєприпасів, з яких 300 тис. тонн треба терміново утилізувати. При цьому утилізація стосувалася не тільки «застарілих» і «непотрібних» боєприпасів, які містили золото і мідь, але і стрілецької зброї. Наприклад, на військовому арсеналі в Лозовій (Харківська область) свого часу для утилізації чекало 45,7 млн од. АКМ, 5,1 тис. пістолетів Макарова, 374,4 тис. кулеметів ДШК, 1,14 млн великокаліберних кулеметів Володимирова; а на військовому арсеналі в Новобогданівці Запорізької області для утилізації призначалося 3,67 млн штук автоматів АК-74, 16,67 млн АКМ, 87 тис. пістолетів Макарова. За однією з версій, неодноразові пожежі у військовій частині в Новобогданівці були влаштовані з метою приховати сліди розкрадання. Однак, з іншого боку, в той час арсенали були сильно переповнені, і лише на 3% з них умови зберігання відповідали нормам безпеки.

Ситуація, коли зброю вважали зайвою і непотрібною, докорінно змінилася в часи Революції гідності і після неї: за нею буквально почали полювати. В лютому 2014 року протестувальники у Львові захопили будівлі СБУ, районних управлінь прокуратури, міліції і Галицький райвідділ МВС, де в спеціалізованих кімнатах зберігалася табельна зброя, і навіть військову частину в/ч 4114, яку були змушені покинути військовики. Точно так само в Донецькій і Луганській області захоплювали збройові кімнати бійці з українських добровольчих загонів, йдучи влітку 2014 року в наступ на ополченців ЛДНР (які, своєю чергою, захопили єдиний в Україні патронний завод у Луганську). Тільки за офіційними оцінками, з 2013 по 2015 рік було розграбовано і втрачено не менше ніж 300 тис. стрілецької зброї – 100 тис. в Криму та 200 тис. на АТО. Скільки було загублено або зіпсовано під час безпосередніх бойових зіткнень і скільки точно було завойовано як трофейну зброю, підрахувати неможливо.

Схожа «діра» у системі обліку вогнепальної зброї утворилася внаслідок систематичних пожеж на арсеналах по всій Україні: з 2014 року сталося 8 таких інцидентів. У ВРУ за цим фактом організували окрему слідчу комісію, її голова заявив, що за кілька днів до пожежі в Балаклії ревізійна комісія виявила недостачу. Так, за словами Давида Арахамії, збитки від вибухів на українських складах боєприпасів за останні 2,5 року становлять понад 2 млрд дол.

Відсутність точного обліку і плутанина створюють найсприятливіші умови для організації нелегальної торгівлі зброєю: все можна списати на ворожу диверсію, «бойові втрати» і просто військові умови. Та й самі військовики, які є наразі основним «постачальником» вогнепальної зброї не тільки на території України, але і Європи, не залишаються в програші. Визначивши «європейський вектор руху», армія поступово переходить на озброєння за натівськими стандартами. А застаріла радянська гвинтівка, непридатна для «професійних військових операцій», відмінно підійде для бандитських «розбірок» на мирній території країни.

Ксенія Цивірко

Графік роботи валютного аукціону

Валютний аукціон на порталі Мінфін працює 24/7.
Оператори технічної підтримки працюють щодня з 9:00 до 21:00.

Розміщення оголошень

Ваше оголошення може бути розміщене тільки на підтверджений вами номер телефону. Підтвердити номер телефону можна, додавши його в особистому кабінеті, в розділі «Дані про мене» або при створенні заявки. Підтвердження мобільних номерів відбувається через sms-верифікацію. Підтвердження міських номерів – через дзвінок оператора на вказаний вами номер.

Оголошення перебуває на сайті 12 годин, а потім автоматично видаляється.

Один користувач може розмістити лише одне оголошення на купівлю і одне оголошення на продаж по кожній із валют.

Інформація в оголошенні

Оголошення не повинно містити: більше 2-х допоміжних символів у звичайній заявці і не більше 4-х таких символів у заявці передплатника на Pro-версію Валютного аукціону, більше одного слова, написаного великими літерами.

Видалення оголошення

Оголошення може бути змінено користувачем, але не частіше 1 разу на 2 години. При оновленні не можна змінити текст оголошення, Оголошення не можна редагувати, його можна видалити і розмістити нове. Для видалення оголошення – натисніть на червоний хрестик навпроти вашого оголошення в списку або в розділі «Мої оголошення», на сторінці Валютного аукціону. Функція редагування оголошень доступна тільки користувачам версії Pro (детальніше).

Оголошення буде видалено адміністрацією сайту, якщо користувач опублікував телефон або курс операції в текств оголошення, а не в відповідних спеціальних полях, порушив Правила сайту або якщо на оголошення даного користувача повсякчас надходять скарги від учасників аукціону.

Увага!В разі видалення виділеного оголошення, в зв’язку з порушенням правил Валютного аукціону, гроші за надану послугу виділення не повертаються.

Рейтинг

Рейтинг — це сукупність всіх оцінок, які поставили вам Pro-користувачі Валютного аукціону. Рейтинг показує рівень довіри до кожного користувача і розраховується за алгоритмом, який ми не розголошуємо для того, щоб уникнути накруток. «Мінфін» не впливає на рейтинг користувачів.

Валютний аукціон Pro

Підписатися на Pro-версію Валютного аукціону і отримати додаткові можливості можна .

По итогам 2010 года официальный курс национальной узбекской валюты, сума, снизился относительно доллара на 8,5 процента (с 1.511,4 до 1.640 сумов за $1), а неофициальный, но исправно действующий курс «черного рынка» — на 15-13,7 процентов (с 2.000-2.050 до 2.300-2.330 сумов за $1). При этом снижение официального курса сума осуществлялось с той же скоростью, что и годом раньше («в рамках прогнозных показателей»), а «базарного» резко замедлилось и, хотя в целом последний обесценивался в 1,6-1,7 раза быстрее официального, но все-таки в 2,5-3 раза медленнее, чем в 2009 году. Межкурсовая разница возросла с 32,3-35,6 процентов в начале 2010-го года до 40,2-42 процентов в начале 2011-го.

Относительно второй популярной мировой валюты, евро, узбекский сум в 2010 году по официальному курсу, устанавливаемому Центральным банком Узбекистана, «потяжелел» на 2,2 процента (с 2.213,75 до 2165,13 сумов за евро), а по курсу «черного рынка», напротив, подешевел на 3,4 процента (с 2.850-2.900 до 2.850-3.000 сумов за евро).

В сравнении с двумя другими валютами, с которыми в Узбекистане позволено проводить обменные операции, — японской йеной и английским фунтом (в последние восемь лет в обменных пунктах от коммерческих банков разрешается менять лишь четыре вида валюты: доллары, евро, фунты и йены; последние две валюты присутствуют в списке формально, так как их нет не только ни в одном «обменнике», но и на «черном рынке»), — официальный курс сума изменился следующим образом. По отношению к йене он снизился на 19,8 процента (со 165,13 до 197,83 сумов за 10 йен), а к фунту стерлингов — на 3,8 процента (с 2.461,47 до 2.554,46 за фунт). Что касается не входящего в этот список, но имеющего широкое хождение российского рубля, то относительно него официальный курс сума в течение года опустился на 4,42 процента (с 51,36 до 53,63 сумов за рубль), а «базарный» — на 12,7-15,4 процента (с 63-65 до 71-75 сумов за рубль).

Противоестественная ситуация, когда в стране одновременно существует сразу несколько курсов сума – официальный, для межведомственных расчетов и резко отличающийся от них курс «черного рынка», единственного, по которому всегда можно купить-продать наличные рубли или доллары, – сложилась вскоре после введения национальной валюты в середине 1990-х. В 1994 году курс сума на «черном рынке» был ниже официального уже примерно втрое, а в период с 1996-го и до середины 2002-го года — примерно в 2,5 раза (можно подсчитать прибыли тех, кто мог проконвертировать себе валюту по госкурсу). Возможность делать деньги из ничего, только за счет привилегированного доступа к наличным долларам и стала причиной того, что это положение сохраняется до сих пор, и сегодня, как и 15 лет назад, доступ к валюте имеют только «свои» люди и торговые компании, а остальным участникам экономической деятельности приходится либо платить огромные «откаты», либо сворачивать свою работу в Узбекистане.

Некоторая надежда на изменение существующего порядка забрезжила в начале 2000-х, когда после начала антитеррористической операции США в Афганистане в фокусе всеобщего внимания внезапно оказался и Узбекистан. Однако Запад не ограничился похвалами в адрес официального Ташкента за предоставленную авиабазу, а подверг его критике за нарушение политических свобод и отсутствие рыночных реформ. В ответ узбекские власти пообещали МВФ ускорить экономические реформы, в том числе унифицировать множественные обменные курсы сума и с 1 июля 2002 года ввести конвертацию по текущим операциям. Все эти обещания были изложены в специальном «Меморандуме по вопросам экономической и финансовой политики», направленном в адрес МВФ в январе 2002-го (в самом Узбекистане он был опубликован в единственной газете — «Бизнес-Вестнике Востока», всем остальным СМИ запретили о нем упоминать). Правительство принимало на себя обязательства увеличить продажу валюты через обменные пункты и к 1 июля довести разницу между курсами внебиржевого и «черного» рынка до 20 процентов. В указанный срок, однако, конвертация так и не была введена, поскольку власти всеми способами затягивали осуществление этой необходимой для страны, но крайне невыгодной им лично реформы, и сначала она была перенесена на конец 2002 года, а затем — на 2003-й.

По мнению экспертов, у властей Узбекистана было два способа обеспечить унификацию курсов сума: внедрить рыночные механизмы и отпустить его в свободное плавание (что означало бы ликвидацию столь хорошей кормушки), либо ограничить оборот наличной валюты, сбив, таким образом, на нее спрос и опустив курс доллара. Правительство, которое тогда даже номинально возглавлял Ислам Каримов, избрало второй вариант и приступило к уменьшению межкурсовой разницы за счет снижения спроса на наличные доллары. О пагубности такого подхода для экономики страны тогда писали все кому не лень, но власти упорно не желали никого слушать и повели на частный торговый бизнес массированную атаку, повлекшую разорение десятков тысяч предпринимателей (подробно об этом , и ) и законодательно закрепившую концентрацию оптовых поставок импорта в страну в руках околовластной группы лиц (для окончательного закрепления этого положения были закрыты границы с соседними Казахстаном и Кыргызстаном, а вдоль пограничной линии были возведены бетонные стены и заграждения из колючей проволоки (подробности ).

Эти усилия принесли ожидаемые плоды: если в июле 2002 года межкурсовая разница достигала 475 сумов или 63 процентов (доллар стоил 754,87 сумов по курсу Центробанка и 1210-1250 сумов по курсу «черного рынка»), то осенью 2003 года курсы практически сравнялись. 15 октября 2003 года Узбекистан взял на себя все обязательства по восьмой статье Устава МВФ, предусматривающей обеспечение конвертации по текущим счетам.

О том, насколько это было необходимо, говорит тот факт, что всего за несколько месяцев после снятия ограничений на продажу валюты объем импортных поставок в республику, осуществляемых различными торговыми фирмами, увеличился в десять раз (!), свидетельствуя о полупустом потребительском рынке. Однако власти Узбекистана вновь продемонстрировали нежелание конвертировать средства всем участникам экономической деятельности, а не только «особо приближенным», так что в свободном режиме конвертация просуществовала недолго. Уже в начале 2004 года банки получили устное распоряжение не рассматривать заявки на конвертацию сумовых средств для импорта товаров, не представляющих «социальной значимости», в разряд которых попали предметы роскоши, автомобили, спиртные напитки, сигареты, спички, а также сухие корма для кошек и собак. Затем была ограничена конвертация средств для ввоза всех видов потребительских товаров, за исключением сырья и комплектующих, необходимых для внутреннего производства продукции. Выборочные ограничения на возможность конвертации, безусловно, стали нарушением восьмой статьи устава МВФ, предусматривающей ее осуществление по текущим счетам без каких-либо ограничений. А еще через некоторое время эта «широкомасштабная реформа, осуществляемая по инициативе президента Ислама Каримова», по сути, была окончательно свернута.

В настоящее время в Узбекистане существуют сразу три параллельных курса сума: официальный, устанавливаемый Центральным банком Узбекистана; слегка отличающийся от него (на 1-2 процента) курс обменных пунктов от коммерческих банков (фиктивный, поскольку из-за огромной межкурсовой разницы продажей валюты они не занимаются), и курс «черного рынка», где с утра до вечера можно купить-продать все основные виды валют, несмотря на то, что незаконные валютные операции в стране считаются уголовным преступлением и за нелегальную покупку-продажу долларов или евро можно получить несколько лет.

Сегодня Узбекистан остается единственной страной постсоветского пространства, где с начала 1990-х годов действует нелегальный «черный рынок» наличной валюты, а приобрести последнюю в официальных обменных пунктах невозможно. «Черный рынок» выглядит так: возле базаров и оживленных торговых центров стоят или сидят валютчики с толстыми пачками сумов в руках, негромко предлагая прохожим поменять деньги. Присутствующая поблизости милиция подчеркнуто не обращает на них внимания: за «крышу» заплачено. Для граждан республики услуги частных менял являются единственной возможностью поменять валюту по тому курсу, который в Узбекистане считается рыночным. В действительности курс «черного рынка» тоже устанавливается административным способом: валютчикам «сверху» спускают указания, по какому примерно курсу им покупать-продавать ту или иную валюту. При этом по распоряжению Центрального банка любой гражданин республики раз в квартал имеет право законным образом обменять по госкурсу до двух тысяч долларов. Разумеется, эта возможность существует только на бумаге.

Нежелание властей выпускать из своих рук монопольное право на конвертацию валюты и является основной причиной возникновения громадной межкурсовой разницы и вытекающих отсюда проблем с конвертацией, делающих инвестиционный климат совершенно непривлекательным, зато приносящим крупные прибыли немногим «избранным». Понятно, что чем больше межкурсовая разница, тем выше прибыль (и выше стоимость всех ввозимых в республику товаров).

В этой связи необходимо отметить, что разрыв между курсами Центробанка и «черного рынка», сведенный к минимуму в 2003-м году, примерно с начала 2008 года вновь стал возрастать, и если 1 января 2008-го межкурсовой зазор составлял 0,7-2,2 процентов (курс «черного рынка» – 1.300-1.320 сумов за $1, Центробанка – 1.291,23 сумов за $1), то к 1 января 2009-го он достиг уже 5,5-7 процентов (курс «черного рынка – 1.470-1.490 сумов за $1, Центробанка – 1.393 сума за $1), а к 1 января 2010 года — 32,3-35,6 процентов (курс «черного рынка» – 2.000-2.050 сумов за $1, Центробанка – 1.511,4 сумов за $1). То есть в течение одного 2009 года разница между официальным курсом доллара и курсом «черного рынка» выросла в 5-6 раз.

В 2010-м году, как выше уже говорилось, она увеличилась еще больше, и к 1 января 2011 года курс доллара на «черном рынке» превысил официальный курс Центробанка на 40,2-42 процентов. Таким образом, межкурсовая разница достигла своего максимума с 2003 года, создавая возможность идеальной «большой жратвы» для околовластных групп, заинтересованных в том, чтобы это постоянно наполняемое «корыто» существовало как можно дольше.

Алексей Волосевич (Ташкент)

Международное информационное агентство «Фергана»